Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.09.2014 року у справі №5015/4864/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 5015/4864/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівГоголь Т.Г., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Шоломия, Львівська обл.на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 рокуу справі господарського суду Львівської областіза позовомЗаступника прокурора Львівської області в інтересах держави особі 1. Верховної Ради України, м. Київ, 2. Львівської обласної ради, м. Львів, 3. Державного агентства лісових ресурсів України, м. Київ, 4. Державного підприємства "Львівське лісове господарство", м. Львів-Винники, Львівська обл., 5. Кабінету Міністрів України, м. Київдо1. Пустомитівської районної державної адміністрації, м. Пустомити, Львівська обл, 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Шоломия, Львівська обл., 3. Управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області, м. Пустомити, Львівська обл.провизнання недійсними розпоряджень; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку; зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників

прокуратури: не з'явився,

позивача-1: Долгов Ю.В.,

позивача-2: не з'явився,

позивача-3: не з'явився,

позивача-4: не з'явився,

позивача-5: Ковтун А.М.,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: ОСОБА_4, ОСОБА_7,

відповідача-3: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави особі в особі Верховної Ради України, Львівської обласної ради, Державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства "Львівське лісове господарство" (далі за текстом - ДП "Львівське лісове господарство"), Кабінету Міністрів України з позовом до Пустомитівської районної державної адміністрації (далі за текстом - Пустомитівська РДА), фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4), Управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА № 9 від 13.01.2006 року "Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_4 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано в оренду ФОП ОСОБА_4; визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА № 379 від 06.05.2010 року "Про продаж орендованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення ФОП ОСОБА_4 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту"; визнання недійсним Договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 07.05.2010 року, укладеного між Пустомитівською РДА та ФОП ОСОБА_4; визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року, виданого ОСОБА_4; зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути постійному землекористувачу - ДП "Львівське лісове господарство" земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в кварталі 68 виділ 11 лісового заказника місцевого значення "Винниківський".

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним розпорядження Пустомитівської РДА № 9 від 13.01.2006 року "Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_4 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано в оренду ФОП ОСОБА_4; визнано недійсним розпорядження Пустомитівської РДА № 379 від 06.05.2010 року "Про продаж орендованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення ФОП ОСОБА_4 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту"; визнано недійсним Договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 07.05.2010 року, укладений між Пустомитівською РДА та ФОП ОСОБА_4; визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року, виданий ОСОБА_4; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 повернути постійному землекористувачу - ДП "Львівське лісове господарство" земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в кварталі 68 виділ 11 лісового заказника місцевого значення "Винниківський".

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що земельна ділянка площею 0,1 га, що розташована на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту передана ФОП ОСОБА_4 з 2006 року у користування, а з 2010 року - у приватну власність неправомірно, оскільки вказана земельна ділянка на той момент перебувала у постійному користуванні ДП "Львівське лісове господарство" на підставі Акту на право користування землею від 1960 року та знаходилась в межах заказника місцевого значення "Винниківський", а згідно чинного законодавства вилучення земельних ділянок природоохоронного призначення здійснює виключно Кабінет Міністрів України; відтак Пустомитівська РДА не мала повноважень на вилучення земельної ділянки природоохоронного значення та на зміну її цільового призначення, що є підставою для визнання недійсними рішень органу державної влади про надання (передачу) земельних ділянок громадянам, а також визнання недійсною угоди щодо відповідної земельної ділянки.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Пустомитівською РДА до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 також просить суд скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокуратурою та позивачами відзивів на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 16.09.2014 року № 03-05/1807 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Гоголь Т.Г., Сибіга О.М.

В судовому засіданні представник відповідача-2 просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а представники позивача-1 і позивача-5 проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Прокуратуру, позивачів-2,-3,-4 , відповідачів-1,-3 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача-1, позивача-5, відповідача-2, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до класифікації території та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР, введеної в дію постановою Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 року, рішенням виконкому Львівської обласної ради № 495 від 09.10.1984 року "Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області" було засновано ландшафтний заказник "Винниківський".

Рішенням сесії Львівської обласної ради № 209 від 31.07.1997 року "Про впорядкування природно-заповідного фонду області" ландшафтний заказник перейменовано в лісовий заказник "Винниківський" і включено до природно-заповідного фонду України. Користувачем вказаної земельної ділянки, на якій розміщений вищевказаний парк, на підставі Акту на право користування землею від 14.10.1960 року є Львівський лісгосп.

Відповідно до Положення про лісовий заказник місцевого значення "Винниківський", затвердженого 03.04.2000 року, заказник входить до природно-заповідного фонду України, загальна його площа 848 га, розташований на території Личаківського району м. Львова в кварталах № № 49-71, 84-86 (до складу якого входить квартал 68 виділ 11).

Охоронне зобов'язання зареєстровано 22.02.1999 року та землекористувачем визначено Львівський ліспаркгосп ДЛГО "Львівліс".

З Положення про лісовий заказник місцевого значення "Винниківський", затвердженого у 2010 році, вбачається, що останній входить до природно-заповідного фонду України, його площа становить 848 га, розташований у Винниківському лісництві на території Пустомитівського району, в кварталах № № 49-71, 84-86 ДП "Львівське лісове господарство".

Охоронне зобов'язання зареєстровано 22.12.2010 року в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (за № 04-05-6999).

Відповідно до охоронного зобов'язання № 04-05-2976 від 16.05.2011 року Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області передало під охорону землекористувачу заповідний об'єкт - лісовий заказник місцевого значення "Винниківський", площею 848 га, розташований в Пустомитівському районі на території Винниківського лісництва, квартали № № 49-71, 84-86.

06.08.2010 року директор ДП "Львівське лісове господарство" звернувся до Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора та начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області з проханням провести розслідування по факту самовільного захвату і будівництва на території заказника "Винниківський", оскільки дана територія держлісфонду входить в склад лісового заказника "Винниківський", який засновано рішенням Львівської обласної ради від 09.04.1984 року № 495.

Листом від 08.09.2010 року № 05-3816 заступник начальника Державної екологічної інспекції в Львівській області повідомив директора ДП "Львівський лісгосп" про те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що вказане будівництво суперечить Закону України "Про природно-заповідний фонд" та станом на 08.08.2010 року в порядку, визначеному ст. 51 - 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд" площа лісового заказника місцевого значення "Винниківський" не змінювалась.

Листом від 16.09.2010 року № 01-16/12-4087 Головне управління Держкомзему у Львівській області звернулось до Львівської міжрайонної природоохоронної прокуратури, в якому зазначено, що Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області розглянуто звернення директора ДП "Львівське лісове господарство" щодо самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_8 на території лісового заказника "Винниківський". В ході перевірки встановлено, що земельна ділянка пл. 0,1 га використовується гр. ОСОБА_4 для обслуговування кафе "Смерекова хата" на території лісового заказника "Винниківський" згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року реєстраційний номер 01:10:458:00081, виданого на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстраційний номер № 777 від 07.05.2010 року ВМР № 586506. Фактів порушень вимог земельного законодавства не виявлено.

Листом від 28.02.2011 року № 04-05-1162 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області надало інформацію директору ДП "Львівський лісгосп" про входження кв. 68 вид. 11 Винниківького лісництва до території лісового заказника місцевого значення "Винниківський". Даний заповідний об'єкт розташований у кварталах 49-71, 84-86 Виннниківського лісництва, отже, кв. 68 вид. 11 входить до території лісового заказника "Винниківський".

02.06.2011 року прокуратурою Львівської області порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області та Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зокрема, в ході перевірки прокуратурою встановлено, що службові особи управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області та Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, в порушення вимог ст. ст. 84, 150-151 ЗК України, 17.10.2005 року за № 531, 07.05.2010 року за № 180 та 28.10.2005 року за № 12/149 надали висновки про погодження проекту відведення земельної ділянки - ФОП ОСОБА_4, у яких не вказали даних про те, що вказана земельна ділянка розташована на території Лісового заказника місцевого значення "Винниківський" та відноситься до земель природо-заповідного фонду.

13.01.2006 року першим заступником голови Пустомитівської РДА прийнято розпорядження за № 9 "Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_9 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з землекористування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано її в оренду ФОП ОСОБА_4

06.05.2010 року головою Пустомитівської РДА прийнято розпорядження за № 379 "Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення ФОП ОСОБА_4 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту".

07.05.2010 року на підставі вказаного розпорядження між Пустомитівською РДА та ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, на підставі якого управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області ФОП ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року позов Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора до Пустомитівської РДА про скасування розпорядження "Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення ФОП ОСОБА_4 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту" від 06.05.2010 року № 379 залишено без розгляду.

Встановивши дані фактичні обставини у справі, керуючись ст. ст. 19, 20, 44, 84, 142, 150, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 39, 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність задоволення позовних вимог, так як земельна ділянка площею 0,1 га, що розташована на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту передана ФОП ОСОБА_4 з 2006 року у користування, а з 2010 року - у приватну власність неправомірно, оскільки вказана земельна ділянка на той момент перебувала у постійному користуванні ДП "Львівське лісове господарство" на підставі Акту на право користування землею від 1960 року та знаходилась в межах заказника місцевого значення "Винниківський", а згідно чинного законодавства вилучення земельних ділянок природоохоронного призначення здійснює виключно Кабінет Міністрів України; відтак Пустомитівська РДА не мала повноважень на вилучення земельної ділянки природоохоронного значення та на зміну її цільового призначення, що є підставою для визнання недійсними рішень органу державної влади про надання (передачу) земельних ділянок громадянам, а також визнання недійсною угоди щодо відповідної земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі, а тому судові акти не можна вважати законними та обгрунтованими з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій в судових актах дійшли неоднозначних та суперечливих висновків щодо місцезнаходження спірної земельної ділянки.

Так, господарськими судами вказано, що спірна земельна ділянка площею 0,1 га знаходиться на території лісового заказника "Винниківський", відповідно, відноситься до земель природно-заповідного фонду і використовується ФОП ОСОБА_4 для обслуговування кафе "Смерекова хата". Також господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що заказник місцевого значення "Винниківський", загальна площа якого складає 848 га, розташований на території Личаківського району м. Львова.

В той же час, відповідно до розпоряджень Пустомитівської РДА, Договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки та Державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи господарським судам попередніх інстанцій необхідно було встановити де саме знаходиться вказана земельна ділянка: чи то на території Личаківського району м. Львова, чи то на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій в судових актах зазначали, що постійним землекористувачем спірної земельної ділянки є ДП "Львівське лісове господарство", однак поза увагою судів залишилось питання з'ясування власника земельної ділянки на момент прийняття спірних розпоряджень Пустомитівської РДА.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вирішуючи даний спір з метою всебічного з'ясування обставин справи судам необхідно залучити до участі у справі Давидівську сільську раду, оскільки її участь у справі буде сприяти правильному вирішенню спору.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що судам при розгляді справи необхідно було надати оцінку правовідносинам сторін з позиції непорушності права власності особи, з урахуванням, в тому числі, і судової практики Європейського суду з прав людини, як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини і основних свобод, що є частиною національного законодавства України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.

Також колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Однак, зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи, і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року у справі № 5015/4864/11 - скасувати.

3. Справу № 5015/4864/11 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Г. Гоголь

О.М. Сибіга